Відмова у виплаті: що дозволяє закон

Коли настає страховий випадок, у компанії лише два шляхи: заплатити в межах страхових сум або ухвалити обґрунтоване рішення про відмову. Слово «обґрунтоване» тут головне: причину треба назвати, а не просто сказати «ні».

Є ще інша «відмова» — в самому продажі поліса. Тут закон теж суворий: компанія не може не продати власникові авто такий договір, хіба що виняток прямо передбачено законом (ст. 10 ч. 2). Далі мова лише про відмову у виплаті.

Перша частина називає шкоду, яку автоцивілка не покриває взагалі. Своїми словами:

• здоров’я самого винуватця ДТП, його власне авто та майно, яке в ньому було, зокрема вантаж (п. 1–3);
• поїздки на тренування чи змагання, участь у спортивних заходах, перегонах і тестах на закритій ділянці (п. 4);
• наслідки заворушень, війни, терористичного акту, стихії, вибуху чи пожежі, не пов’язані з самою аварією (п. 5);
• антикваріат, дорогоцінності, твори мистецтва, документи, гроші, цінні папери, колекційні речі (п. 6);
• частина понад страхову суму зі ст. 14 — незалежно від того, скільки було потерпілих і винуватців (п. 7);
• штрафи та судові витрати винуватця, а також судові витрати у кримінальній справі (п. 8, 9);
• пасажири авто, яким заволоділи протиправно, — коли страховик доведе, що вони про це знали (п. 10);
• перевезення небезпечного вантажу, шкода довкіллю (п. 11, 13);
• втрата товарної вартості авто та упущена вигода (п. 12, 14);
• вимоги, які можна задовольнити за полісом перевізника пасажирів або вантажу (п. 15).

Друга частина йде вже не за видом збитку, а за ситуацією навколо аварії:

• у водія, який був за кермом, не виникла цивільно-правова відповідальність (п. 1);
• потерпілий навмисно діяв, щоб аварія сталася, крім крайньої необхідності й необхідної оборони (п. 2);
• заяву подано із запізненням, а затримку не пояснено підтвердженою поважною причиною (п. 3);
• заяву про компенсацію власних витрат подано після спливу одного року з дня аварії (п. 4);
• виплату вимагає особа, якій за законом вона не належить (п. 5);
• заявник не виконав своїх обов’язків, і через це компанія не змогла встановити факт аварії, її причини чи обставини або розмір шкоди (п. 6);
• боржник і кредитор — одна особа, наприклад обидва авто належать винуватцеві й потерпілому спільно (п. 7).

Тобто будь-яка причина поза двома переліками — підстава для заперечення. Для порівняння: регрес до водія — окрема історія, про неї на сторінці про регрес.

• рішення прийнято в межах граничного строку: 60 календарних днів, рахуючи з подання заяви й повного комплекту документів, а коли проводили експертизи — не довше ніж 90 (ст. 32 ч. 5);
• воно надіслане письмово у спосіб, зазначений у вашій заяві (ст. 34 ч. 1);
• у ньому названі підстави (ст. 34 ч. 3);
• відомості про рішення компанія заносить в єдину централізовану базу даних не пізніше ніж за п’ять робочих днів (ст. 34 ч. 4);
• якщо документів не вистачало, про це мали повідомити протягом 30 календарних днів після заяви (ст. 32 ч. 4).

Відсутність письмової підстави чи пропущений строк — це вже порушення з боку компанії, навіть коли сама відмова могла б мати підставу.

Посередник дивиться на це так: спершу — рядок із переліку, потім — факти під цим рядком. Страховик може знати закон, але підвести під нього обставини недостатньо вдало.

• знайдіть у листі підставу й порівняйте її з переліками вище; немає в переліку — відмова не має опори (ст. 30 ч. 3);
• підстава є, але стосується поведінки (ч. 2 п. 3, 6) — перевірте, чи справді був пропуск і чи справді він «призвів до неможливості» щось встановити;
• підстава про суму — запросіть розрахунок: компанія зобов’язана безоплатно надати копії документів щодо розміру шкоди та порядку розрахунку (ст. 32 ч. 7 п. 3);
• якщо йдеться про строк — зберіть документи, які пояснюють затримку;
• складіть письмове заперечення з посиланням на конкретну норму й додайте підтвердження.

Як складати скаргу, на які строки посилатися і куди йти далі — на сторінці про скаргу на страховика. Крайній крок — суд: рішення про відмову може оскаржити страхувальник, потерпілий або інша особа, що вправі отримати виплату (ст. 38 ч. 1).

Ми як посередник у спорі сторони не обираємо, але підкажемо, які умови містить ваш поліс-договорі та які документи варто зібрати. Чинні ліміти та пояснення бюро — на сайті МТСБУ.

• Два перелікиПідстави лише зі ст. 30 ч. 1 і ч. 2; інших закон не допускає.
• ПисьмовоЗ названою причиною, у спосіб із вашої заяви (ст. 34 ч. 1, 3).
• СудОскаржити відмову можна в суді (ст. 38 ч. 1).